Олександра Дергоусова – моє розвиваюче онлайн-оточення. Мене надихає її внутрішня сила, цілісність, дисципліна та результати.
Записати інтерв’ю з Олександрою було однією з моїх цілей на 2019 рік. Пауло Коельйо у «Алхіміку» сказав: «І коли ти чогось по-справжньому хочеш, весь Всесвіт сприяє тому, щоб ти цього досягнув». Я планувала поїздку до Києва, але одного лютневого вечора, гортаючи Instagram-історії, побачила, що Олександра в Одесі. Вона відповіла на мій запит за кілька хвилин, і вже наступного ранку ми зустрілися. Це було більше ніж інтерв’ю — це був момент, коли Всесвіт надсилає провідника, аби допомогти вийти на новий рівень і знайти відповіді на внутрішні запитання.
Ми говорили про призначення, віру в себе, внутрішній спокій, дисципліну та пробудження до життя. Сподіваюся, мені вдалося передати частинку мудрості Саші через текст і атмосферу ранку через відео.
Чому я так упевнено називаю Сашу мудрою? Бо все, про що вона говорить, – це реальний досвід, а не теорія з книжок. Адже знати і робити – дві великі різниці.
Про ранкові й вечірні ритуали
Перед сном важливо максимально заспокоїтися і зробити те, що наповнює.
Для мене це зараз син. Бути мамою – неймовірний досвід. Дитина безмежно наповнює.
Перед сном я роблю медитацію. Йога і медитація займають близько години. Щоб не поспішати, я поділила це для себе на 2 комфортні блоки.
Перший блок – вранці. Я роблю медитацію «Синхронізація душі», яку важливо виконувати в дуже благому стані ще до чищення зубів і телефону. Потім співаю мантри, які сильно заспокоюють.
Увечері я роблю іншу медитацію, навіть якщо робочий день закінчується о 3-й годині ночі.
Яка мета медитації?
Академія O&O, де я навчаюся, називає медитацію способом перервати безперервний несвідомий потік думок.
Ми часто пропускаємо цілі фрагменти розмови, виступів, тому що не можемо сфокусуватися. Наприклад, сидячи на лекції, ми не пам’ятаємо певні блоки, бо думаємо, чи вимкнена плита, праска або що потрібно зробити чи сказати на наступній зустрічі.
Більшість своїх думок людина не усвідомлює. А цей потік сильно виснажує.
80% цих думок повторюються і найчастіше є негативними. Вони запускають у нас процес страждань.
Медитація допомагає призупинити потік думок. Головне завдання — сформувати навичку жити щодня у стані медитації.
Три вдихи й видихи
Саша, я давно практикую техніку усвідомленого дихання, але не завжди виходить заспокоїтися в стресових ситуаціях. Що потрібно робити інакше, щоб створити стан внутрішнього спокою за три вдихи?
Люди читають книги – знання є, але вони не стають досвідом. Звідси й проблеми.
Тобі не допомагає, бо це поки знання — ти у думках. Коли знання стають твоїм інсайтом і досвідом – ти його приймаєш.
Чому я їжджу в Індію в Академію O&O? Бо там знання стають досвідом. Я повертаюся до Києва трансформованою. Так, я можу скотитися в несвідоме і зробити щось, чим не пишатимуся, але глобально якість мого життя стає все кращою.
Мені завжди казали: «Саша, перед тим, як щось сказати, зроби 10 вдихів». Я ненавиділа цю фразу, але потім усвідомила: коли емоції зашкалюють, насправді хоче висловитися не ти, а твоє его.
Коли ти нервуєш, поспішаєш, метушишся – це теж некрасивий стан: ти пропускаєш момент за моментом із життя. По суті, ти в цей момент взагалі не живеш.
Роби глибокий вдих і дуже повільний видих.
В Індії протягом дня ми багато разів робимо цю практику. Це називається усвідомленим диханням. Уявляй, що ти йдеш усередину себе. Спочатку це дратує. Потім все більше заспокоюєшся. Ти вже не гніваєшся й не перебуваєш у стресі. Ти з’єднуєшся з Божественною присутністю в собі й в іншій людині.
З часом з’являється прийняття. Це не означає, що ти весь час будеш у такому стані. У мене з 50 разів 45 не виходить. Але 5 виходить — і це перемога. Це поступова робота й набута навичка.
Як знайти своє призначення?
Ти створила топове весільне агентство і у відео, присвяченому 10-річчю Dergousova Agency, поділилася думками, що твоє призначення більше, ніж організація весіль.
Я зараз у процесі пошуку свого призначення, але вже без того мандражу, як у випускних класах, коли здавалося, що треба вибрати професію на все життя.
Стан страху, поспіху, невдоволення собою відрізає від моменту присутності — і ти не можеш зрозуміти, куди рухатися далі. Цей внутрішній конфлікт руйнує. Насправді в такі моменти ми не шукаємо призначення, а навпаки — відходимо від нього.
Я півтора року варилася в такому конфлікті — вихід із весільного бізнесу, закриття топового агентства. Було багато переживань і страхів. За цей час я змогла більше зрозуміти себе, відпустити багато прив’язаностей — статус, впізнаваність, визнання. Це як у шлюбі, коли подружжя багато років живе разом, але вже немає любові, і страшно визнати, що залишилася лише звичка і страх щось змінити. Я ніби розлучалася зі весіллями.
Сьогодні тим, хто хоче, щоб Дергоусова організувала весілля, — я роблю це і роблю класно. Для цього не потрібні понти, статуси, офіси. Це досвід, який має велику цінність. Скільком людям це ще буде потрібно — я не знаю. Я перевела це з бізнесу у хобі. І в цьому вже більше любові — менше напруги та обов’язків, що треба зробити якомога більше весіль, аби покрити всі витрати.
Цього літа в O&O Academy ми торкалися теми призначення.
Призначення — це коли в тебе є внутрішня пристрасть до того, що ти робиш. Коли робиш справу з великої любові.
А чи може призначення змінюватися?
Я зрозуміла, що так. І це абсолютно нормально. Наприклад, ти виконав своє призначення в чомусь. Або це була лише частина шляху до більшого призначення. Дізнатися про це можна лише, пройшовши певний шлях. Головне — не втрачати час на сумніви й зайві страхи в процесі.
Як знайти своє призначення?
Одного разу я лежала біля басейну з дитиною у Верхолах. Дивлюся на людей і в якийсь момент ставлю собі питання: чому я вирішила, що в новій справі повинна відразу стати такою ж крутою, як у весіллях? Коли я починала у 22 роки займатися весільною організацією, хіба я припускала, що створю топове агентство? Ні, я просто робила те, що люблю, у моменті.
Вважати, що я повинна з одного успішного проєкту перейти одразу в інший успішний — це була моя пастка.
Згодом я усвідомила, що бренд Дергоусова — це не весільний розпорядник. Мій бренд — це моє ім’я, завдяки набору моїх якостей. І коли я буду займатися тим, що люблю, я робитиму це круто. Це розуміння дало мені внутрішній спокій. Я дозволила собі право на помилки.
Учитель сказав: «Хочеш знайти своє призначення? Почни з малого. Призначення з часом проявиться». Можливо, твоє призначення — бути секретарем і створити класну атмосферу в компанії, що дозволить команді реалізовувати круті ідеї.
Якщо тут і зараз ти відчуваєш пристрасть до того, що робиш, значить, це твоє призначення. А куди це приведе далі? Бог направить у потрібному напрямку. Якщо не судилося — виведе в інший бік.
Усі крихти складаються в логічний ланцюжок. Ти отримуєш головне — досвід.
Як себе дисциплінувати?
Для мене ти — приклад системної роботи над собою і особистої ефективності. Розкажи, як ти себе дисциплінуєш?
Люди люблять усе ідеалізувати, і саме в цих ідеалізаціях — наші страждання. Ми дивимося на красиву Анджеліну Джолі й думаємо, яка ж вона сексі-вумен. Але вона така гарна не 24/7 — вона теж людина і зранку буває заспаною.
Людям, навіть дисциплінованим, іноді хочеться полежати в ліжку. І коли починаєш це приймати — дозволяєш собі помилки.
Перше, що заважає прийти до дисципліни, — це прагнення до ідеалу. Ти прагнеш — і що ти в цей момент бачиш? Ти бачиш не мету стати дисциплінованою, а те, яка ти недисциплінована. Цей сигнал ти відправляєш у космос і так себе програмуєш. Плюс постійно страждаєш від того, що відчуваєш себе недисциплінованою.
У дисципліні немає нічого складного. Найголовніше — це намір.
Наприклад, я рідко хворію. Не тому, що маю сильний імунітет, а тому що знаю: якщо захворію — випадну з графіка, а мені потрібно працювати.
Твоє рішення має бути сильним. Наприклад, коли у тебе голодна дитина, ти не можеш не встати й не погодувати її.
Важлива внутрішня мотивація й відповідальність — перед іншими людьми і перед собою в першу чергу.
Ти можеш лежати й думати про неймовірний проєкт, але це не дасть результату. Лише в той момент, коли ти вирішуєш, що цей проєкт повинен бути реалізований у світі, — ти знайдеш у собі сили.
До простих прикладних речей, які допомагають дисциплінувати себе, належать планування, виконання обіцянок перед собою, спорт.
Але все це зовнішні речі. Починати потрібно зсередини.
Думаєш, мені не хочеться лягти о третій ночі, швидко спати й не робити медитацію? Але я знаю секрет: раніше я зривалася 4 рази. Якщо хоча б один раз я себе вмовлю, що важливіше поспати, бо завтра рано вставати, — дам розуму шпаринку. Один раз, другий — і за місяць ти вже цього не робитимеш.
Просто став собі питання: що я зараз роблю із собою? Я себе вмовляю? Шукаю компроміс? Втікаю від своєї мети? Мені так ок?
Коли ти зсередини розумієш, що тебе запускає, а що гальмує, — тоді легко знаходиш зовнішні способи діяти.
Про впевненість у собі
Ти вирощувала свою впевненість чи з дитинства була такою сильною?
Впевненість я точно вирощувала. Я була невпевненою в собі як жінка, як організаторка, як спікерка.
Пам’ятаю свій перший виступ, пам’ятаю першу зустріч із клієнтом, першу зустріч із VIP-клієнтом, пам’ятаю перший суперскладний проєкт. Мене трясло. Водночас мене ніколи не зупиняли страхи чи обмежувальні переконання.
Боятися того, що робиш уперше, — це нормально.
Фундамент моєї впевненості в собі:
Я не боюся труднощів. Моя відповідальність перед собою завжди допомагає знайти рішення навіть у найскладнішій ситуації, знайти в собі ресурс і сили зробити те, що я пообіцяла. Клієнта не хвилює, що я можу чогось не знати чи не вміти, тому я завжди знаходила рішення.
Я ставлю перед собою високу планку в якості — і це допомагає мені рости.
Для мене важливо бути чесною із собою.
Я ніколи не ставила собі за мету стати статусною пані чи суперспікеркою. Я просто робила максимум, щоб добре виконати те, що роблю зараз. Ця стратегія допомагає мені отримувати цінний досвід і досягати високих результатів без зайвої напруги.
Є люди сплячі, є пробуджені до життя і є ті, хто прокидається.
Коли ти прокинулась?
Точно не пам’ятаю. Це було в інтервалі 2014 – 2018 років. Пробудження відбувалося поетапно. Сім’я, материнство, згодом Академія.
Розумію, що Всесвіт такий безмежний, і я стільки про нього ще не знаю, тому хочеться йти вперед. Це стає залежністю. Хочеться все глибше пізнавати себе, інших і щоразу дивуватися тому, скільки всього ще доведеться дізнатися.
Пробудження до життя – це цікавий процес, і ти ніколи не знаєш, коли він станеться і чому. Хтось прокидається дуже різко від стресу, хтось — за інших обставин.
Коли людина каже «я не хочу нічого змінювати, тому що ображаю цю людину» чи «я не здатна», мені хочеться запитати, звідки ти знаєш? Просто спробуй.