Сьогодні я хочу поговорити з тобою про те, що може бути болючим, але водночас — дуже цінним.

Про кризу.

Багато хто з нас проживає непрості часи. І я також знаю, як це — коли життя ніби ламає знайоме і запрошує в незрозуміле.

У мене є правило: я ділюся про виклики тільки після того, як їх пройшла і зробила висновки.
Не тому, що хочу виглядати «сильною» чи безпроблемною. А тому що не хочу додавати хаосу в хаос. Поки я в процесі, я усміхаюся у сторіс, працюю, спілкуюся з Богом і з тими, хто може підтримати.

Я проживаю біль, зцілююся, роблю висновки і тільки тоді ділюся досвідом, щоб підтримати тих, хто проходить подібні етапи.

Криза має дві сторони

У китайській та японській мовах ієрогліф «криза» складається з двох частин: небезпека і можливість.
Це дуже влучно описує реальність: так, криза несе виклик, але одночасно відкриває нові двері.

Якщо подивитися на твою кризу як на можливість, що саме ти бачиш зараз?

Криза — це можливість росту

Для мене мати стабільну зарплату і не мати в роботі важливих сенсів — прямий шлях до вигорання.

Я вигоріла два рази на корпоративній роботі і звільнилася.

Тоді я свідомо втратила фінансову безпеку і звичну роль у житті. На перший погляд це здавалося провалом, але саме тоді я вперше по-справжньому запитала себе:

Хто я? Чого я хочу? Яку справу хочу створювати?

З того болю і викликів, які я долала, народилася нова версія мене — чесна, жива і та, що зараз розмовляє з тобою через ці слова.

Що в тобі має змінитися, щоб перейти у нову версію тебе?

“Тебе туди запросили”

Є фраза, яка змінила мій погляд на кризу:

“Якщо ти зараз на дні — тебе туди не кинули. Тебе туди запросили. Тому що в тебе була готовність”.

Криза — це не поразка. Це не руйнування заради руйнування. Це перехід. Руйнується старе, щоб народилося нове. І нове — поки що туманне, невизначене, а тому трохи страшне.

Але ти вже не поміщаєшся у стару версію себе. Вона віджила.

Що ти готова залишити у минулій версії себе, щоб зробити крок у нову?

Готуйся до нового розділу

Не чіпляйся за старе. Це як тримати двері, які вже закрилися, замість того, щоб відкрити нові.
Кризою життя тебе ніколи не карає. Тебе запрошують.

Одягни свою найкращу сукню — і святкуй життя навіть у момент змін. Бо це і є життя: постійний рух, зростання і народження нових версій нас.

Зміни – це єдина стабільність, яка чекає на нас у наступні десятиліття.

Пам’ятай

Кризи — це благословення в дивному пакуванні. І одного дня ти озирнешся і скажеш:
“Дякую, що витримала. Дякую, що пішла далі”.

Я тут, щоб нагадати: ти не одна.
І щоб підтримати тебе, коли ти робиш свій перехід.

Переживати екзистенційні кризи, кризи втрати себе і сенсів, допомагаю проживати ось в цій програмі. 

З теплом і вірою в тебе,
Ольга Рябушенко