Сергій досяг великих висот у складному та красивому виді спорту – акробатиці – мистецтві тіла та душі. Після завершення спортивної кар’єри присвятив себе справі, яка прокладає шлях до гармонії душі та тіла – професії масажиста. Він яскравий приклад людини, яка, обравши конкретний напрямок, удосконалює свій професіоналізм протягом тривалого часу до рівня високої майстерності, залишаючись при цьому абсолютно непублічною і скромною.
Я вирішила, що людина, яка знає секрет збереження краси та молодості, не може залишатися в тіні. Я вдячна Сергію за те, що він погодився на інтерв’ю, розповів про свої успіхи та щедро ділився практичними рекомендаціями. Я встигла застосувати їх на практиці та набути нових здорових звичок, поки готувала матеріал до публікації. Дуже сподіваюся, що кожен читач отримає свою порцію натхнення від визначного акробата Одеси.
Як зазвичай починається твій ранок?
Щодня приходить з новою енергією, тому щоранку починається по-різному. Ти прокидаєшся, і вся їжа, приготування, рухи йдуть за якимись відчуттями. Не люблю моменти, коли все чітко, коли за одним сценарієм, але вважаю, що самодисципліна має бути.
Прокидаюся зазвичай о 7-й ранку. Далі холодний душ та сніданок. З фізичних вправ вранці нічого не роблю, для цього є час протягом дня і не вечірній час.
Хоча, коли тренувався у збірній, ранкове тренування було на 5.30 ранку. Ти долаєш сон, голод, запускаєш організм. Ранкове тренування заряджає енергією на цілий день, і день проходить на позитиві.
Які навички, риси характеру, набуті у спорті, допомагають зараз?
Акробатика – важкий спорт. На початку елементи відпрацьовуєш із тренером. Він страхує, підтримує, але настає час, коли треба подолати себе та зробити елемент самому. Це здебільшого психологічний момент. І ось ти вже сам впевнено робиш елемент і вп’яте, і в двадцяте. Зараз це допомагає у житті, особливо коли потрібно ухвалити рішення.
Чому ти вибрав саме акробатику?
Куди батьки привели у 7 років, там і лишився. Був перехідний момент, коли спорт хотілося покинути, знаходив причини не ходити місяцями, часто проходив повз зал. Не було чіткого розуміння, навіщо це потрібно і до чого це призведе.
Час проводив у дворі, була велика компанія. Але через три місяці настав момент усвідомленості, що цей час марнується, що все монотонно і вже нецікаво, і я вирішив займатися. Випадків не буває: одразу ж зателефонував тренер, сказав, що дає у пару свою доньку та запросив тренуватися. Історично склалося, що у парі працював здебільшого з дівчатками.
Яка нагорода для тебе найцінніша?
Я не можу виділити жодної нагороди. Кожна медаль цінна по-своєму, кожна зароблена своїм часом та силами. Найбільша пам’ятка – перша срібна медаль на Україні. Це дало поштовх для прагнення більшого. І остання медаль на Всесвітніх іграх у Німеччині. Акробатика – не олімпійський вид спорту. Світові ігри – це як Олімпіада. Ми здобули бронзу, але для нас це була перемога.
Як ти подолав перехід із великого спорту до професії масажиста?
Коли партнерка виросла, розглядали питання йти у професійний спорт та заробляти гроші у різних циркових шоу. Я отримував пропозиції виїхати за кордон, були пропозиції від Цирку дю Солей, але на той момент їхати не хотілося, не шкодую про це досі.
Перехід від спорту був дуже важким, довгим періодом пошуків себе, нерозумінням, куди, навіщо і чому. Пробував себе здебільшого у продажах, але після трьох років офісної роботи та монотонних трудових буднів дійшов висновку, що треба повертатися ближче до спорту, до людей. Мене тягнуло до того, з чого я починав. Я закінчив курси масажу та почав практикувати. Ще під час періоду тренувань у Вінниці я чув про масажиста-гімнаста, який працював у збірній. Він творив дива — двічі натиснув, і людина здорова. Ще тоді під враженням я хотів навчитися масажу, але час курсів збігся з часом тренувань, а пропускати я не хотів.
Ти маєш філософію лікування?
Кожній людині я роблю різний масаж, незважаючи на одну послідовність та схему. Я починаю працювати за класичною схемою та на цю схему накладаю різні моменти. Тіло кожної людини індивідуальне. Коли руки стають на спину, ти розумієш, що потрібно саме цій людині. Ти запитуєш – тіло тобі відповідає.
Масаж — це спілкування з людиною на іншому рівні.
Який масаж тобі подобається робити найбільше?
Результат масажу залежить від стану масажиста. Тут від клієнта взагалі нічого не залежить. Коли ти відпрацьовуєш масаж, завжди відчуваєш, у якому стані знаходиться клієнт. Найчастіше такі відчуття повною мірою виявляються після тайського масажу. Тайці такий стан називають гармонізацією. Ти з людиною зв’язуєшся у щось єдине. Якщо людина після масажу виходить і пливе, я теж пливу. Після такого масажу можна приходити в стан реальності хвилин десять, бо відразу взагалі не розумієш, де ти знаходишся.
Чого ти хочеш досягти у професії масажиста?
У цій професії, як у спорті, завжди проходиш якісь етапи, досягаєш певного рівня та йдеш далі. Я лише на рівні становлення. Є авторитети, до рівня яких я прагну, переважно це тайці. В Україні є професіонали, але я не готовий іти за ними постійно.
Я працюю над тим, щоб розвинути навичку «бачення руками». Це коли ти настільки розвиваєш тактильні відчуття, що можеш відчувати найменший натяг зв’язок. Це найвищий пілотаж, який досягається практикою.
Ти думаєш про те, щоб передавати свої знання?
Мені подобається працювати, а передавати досвід — це зовсім інше. Я все життя вчитимуся масажу, але все одно настане момент, коли мені потрібно буде віддавати. Неможливо вмістити таку величезну кількість інформації.
Потрібно віддавати та ділитися.
Я знаю, що за день ти робиш до десяти масажів. Як ти відновлюєшся?
Залежно від періоду знаходиш собі відновлення за відчуттями. Раніше достатньо було приїхати додому, відключити усі гаджети та сидіти в тиші. Потім сильно допомагала відновитися лазня. Нині допомагає зал. Все, що мені потрібно, я отримую на тренуваннях TRX.
TRX як масаж — для мене це комфортне навантаження.
Який відпочинок тобі найкомфортніший?
Останні два роки — виїхати із міста. Без різниці, куди — на природу, до іншого міста. Головне, потрапити до нової атмосфери, до цікавих людей, переключитися на щось незвичне, не пов’язане з щоденними обов’язками. Мене вимотує пасивний відпочинок. Лежати на ліжку — нудно. Полюбляю прогулянки, екскурсії, походи.
У тебе є улюблені місця в Одесі?
Шалено подобається Приморський бульвар — це, напевно, найулюбленіше місце. Виходиш із музикою або без музики, сідаєш на парапет, береш каву та спостерігаєш за людьми. Я так відключаюся від роботи, відпочиваю емоційно.
Ти можеш назвати себе щасливою людиною?
Я щаслива людина. Щастя – коротка емоція. За цілий день у мене буває багато приємних моментів.
Практично кожна людина, яка дякує тобі, — це щастя, адже вдалося допомогти людині.
Щастя, коли проводиш час із дитиною, коли приїжджаєш до батьків, коли вони раді бачити тебе.
Як виховати здорову та щасливу дитину?
Важлива зайнятість дитини, завантаженість настільки, щоб не було часу думати про дурниці. Особливо це стосується хлопчиків. Вони зараз надто багато думають про те, як вони виглядають, а насправді чоловіка оцінюють за його вчинками та поведінкою.
Від чого залежить успіх побудови довгострокових сімейних стосунків?
Спілкування та одна спільна мета. Щоб сім’я гармонійно розвивалася, важливо, щоб партнери розуміли один одного. Не повинно бути недосказанностей, непорозуміння. Потрібно прагнути до прямого спілкування, розуміння, йти разом до цілей, обговорювати їх. Якщо спочатку важко вибудовувати довірливе спілкування, почніть із банального — говоріть про щось позитивне, діліться тим, що подобається. Бійтеся ранити словом, між парнерами не повинно бути докорів, глузувань і образ.
Важливо, щоб двоє людей росли духовно, разом йшли до спільної мети, промовляли ці моменти. І вже з розумінням того, куди вони йдуть — рухатись далі. Партнери можуть розвиватися у різних напрямках, але постійно має бути розвиток. Так, хтось швидше, хтось у повільному темпі, але не має бути критичного розриву.
Про що ти мрієш?
Хочу дерев’яний будинок. Це як скринька, куди все складається. Там все – і замок, і фортеця, і сімейне гніздечко.
Як зберегти молодість та красу?
Краса зовнішня — усередині. Секрет збереження молодості та краси не в дорогих косметичних засобах та ін’єкціях, а в роботі над внутрішнім світом та розвитку духовних якостей. Якщо не працювати над духовністю, не врятують жодні зовнішні засоби.
TOP-3 здорових звичок
Загартовування – це дуже важливо задля зміцнення судин.
Натуральні олії без ароматизаторів, добавок та консервантів. Кожна з них має свою властивість впливу на організм, на судинну систему, на шкіру. Усі індивідуально. Я люблю абрикосову, виноградну, кунжутну олію.
Чистота оточення – емоційний стан, що надихає оточення, домашнє (провітрювання квартири) та робочий простір, одяг, використання миючих засобів, які не руйнують організм та навколишнє середовище.