Так вже сталося, що з дитинства я виховувалася в середовищі дефіцитного мислення.
Кінець 80-х, початок 90-х – це період, коли у більшості була задача “вижити” і у моїх батьків так само. Підприємців та бізнесменів в роду не було. Тому я досі вигрібаю сміття з голови у вигляді обмежуючих переконань, які заважають вільно рости і розвивати справу.
Якщо ти хоча б раз ловила себе на думках:
“мені не вистачить”,
“зараз не час”,
“треба ще трохи потерпіти”,
— можливо, ти теж добре знайома з дефіцитним мисленням.
І дуже часто це не про гроші.
Це про внутрішній стан, у якому навіть при можливостях ми продовжуємо жити ніби в режимі виживання.
Я багато працюю над мисленням в цьому напрямку, тому є багато моїх особистих перемог, які надихають мене ділитися з тими, хто на цьому ж шляху.
Минулого року я робила публікацію на тему фінансового мислення “Що я зрозуміла про гроші, коли була на фінансовому дні” – читати тут.
В цій публікації я хочу поговорити про те, що таке дефіцитне мислення, як перетворити його на мислення достатку і про борги, бо зазвичай вони з’являються тоді, коли дифецитне мислення переважає.
Поясню коротко, просто і дам просту схему, як дефіцитне мислення перетворити на мислення достатку.
Дефіцитне мислення
Дефіцитне мислення — це внутрішній стан, у якому ми фокусуємось на нестачі: грошей, часу, можливостей чи підтримки.
Через це з’являється фонова тривога, а замість бачити ресурси й можливості ми автоматично помічаємо перешкоди.
Це впливає не лише на фінансові рішення, а й на рівень внутрішнього напруження та якість життя.
Як проявляється на практиці:
- Фінансова тривога та скупість по відношенню до себе і оточення.
- Успіх інших сприймається як загроза, а не як доказ того, що можливостей достатньо.
- Страх ризику та змін – людина концентрується на тому, що може втратити, а не на тому, що можна здобути. Через це часто залишається на нецікавій роботі або у токсичних стосунках, бо переконана, що «кращого вже не знайде».
- У фокусі «недостатньо»: Навіть коли з’являються нові перспективи чи можливості, мозок через дефіцитний стан починає бачити перешкоди. Замість планування дій людина фокусується на думках: «у мене немає на це часу», «мені бракує знань».
- Імпульсивність та емоційне виснаження – через постійне відчуття нестачі людина виснажує когнітивні ресурси, що часто призводить до зривів (переїдання, імпульсивні покупки) як спроби швидко заспокоїти тривогу.
Мислення достатку
Мислення достатку — це внутрішній стан, у якому ти бачиш можливості, а не лише обмеження.
Як проявляється мислення достатку в житті:
- Ти вмієш радіти успіхам інших замість заздрості. Чужий успіх не зменшує твої можливості — а навпаки розширює горизонт.
- Ти легко ділишся знаннями, контактами, ідеями, розуміючи, що співпраця приносить більше користі, ніж приховування інформації.
- Фокусуєшся на можливостях в період викликів і шукаєш рішення та уроки, замість фокусу на перешкодах чи відчутті себе жертвою.
Три кроки, як дефіцитне мислення перетворити на мислення достатку:
1.Почати відслідковувати свої реакції, вибори і шукати обмежуючі переконання. Де і в яких моментах ти мислиш дефіцитно?
Спостерігай за собою і записуй все, що ти зможеш про себе “накопати”.
Іноді це важко робити самостійно, часто треба хтось, щоб побачити себе збоку – психолог чи коуч.
Для мене потужно працює участь в грі Cash Flow з гарним наставником. Я грала багато разів. Які ми в житті, такі ми в грі, а ця гра підсвічує практично все, про твої стосунки з грошима.
2. Негативні переконання замінити на позитивні.
Дефіцитне мислення: Помилка — це катастрофа, краще не ризикувати.
Мислення достатку: Помилка — це цінний досвід та інструмент росту.
Дефіцитне мислення: Грошей і ресурсів недостатньо, щоб щось отримати, треба щоб хтось втратив.
Мислення достатку: У світі грошей і можливостей достатньо для всіх.
3. Взяти під контроль думки з категорії “мислення достатку”. Кожен раз, коли стара платівка включається, ти як господиня свого життя переключаєш платівку на ту, яка працює на твій достаток і можливості.
Дефіцитне мислення і борги
Дефіцитне мислення – це фокус на нестачі грошей, тому через постійний стрес людина втрачає здатність мислити стратегічно і починає діяти імпульсивно. Це часто призводить до «латання дір» за допомогою нових кредитів замість вирішення кореня проблеми.
Гроші – це енергія. Борги – це наслідок того, що ми неекологічно взаємодіяли з собою, людьми і світом навколо.
В моєму житті були борги, коли я порушувала свої цінності і йшла в партнерство з тими, з ким цінності були кардинально різні. В момент, коли варто було сказати “ні” через страхи, ілюзії я говорила “так” і потім розгрібала наслідки своїх виборів.
Я добре знаю, як борги забирають енергію. Замість розвитку, творчості й руху вперед багато внутрішнього ресурсу йде на те, щоб закривати фінансову і внутрішню напругу.
У якийсь момент я побачила: борг забирає не тільки гроші. Він забирає внутрішню свободу.
Зник простір думати ширше, я втратила легкість створювати, контакт із собою.
І саме тоді для мене стало дуже видно: фінансова історія починається не лише з цифр.
Вона починається з внутрішнього стану. З того, як ми ставимося до себе, як приймаємо рішення.
І чи є всередині опора.
З часом я побачила: борг — це не лише про гроші, це перевірка на внутрішню опору.
Чи можеш ти витримати напругу, не руйнуючи себе?
Чи можеш діяти далі, навіть коли страшно?
Чи можеш залишатись у контакті з собою?
Борги – це той рівень, коли афірмації не допоможуть) Допоможуть реальні щоденні конкретні дії.
І хороша новина в тому, що борг дається тим, хто може його витримати. Це іспит, який витримують ті, хто перетворюють борг на можливості:
- зробити стрибок віри
- діяти рішуче
- вирости – сформувати всередині себе міцну опору, яка здатна витримувати напругу
- витримати замість зламатися
В моєму випадку борг був таким собі фільтром, який прибрав з мого життя все зайве – людей, проєкти, зруйнував ілюзії.
Я в той період навчилася відчувати цінність себе і всього, щоб роблю без опори на зовнішнє, матеріальне.
Для мене борги стали точкою великого перегляду – стосунків із грошима, рішень, меж, партнерств.
І рівня внутрішньої опори.
Борги – це ніколи не кінець. Хіба що, кінець старої версії тебе.
Бо коли витримаєш – за боргом прийдуть гроші. Але в тобі середині вже буде мудрість їх зберегти і примножити – на благо собі і світу навколо.
Дай собі час – зміни не трапляються за одну ніч.
Дефіцитне мислення рідко змінюється силою волі. Недостатньо один раз сказати собі: “відтепер думаю інакше”.
Бо часто це не просто думки. Це глибокий внутрішній стан, який формувався роками: через досвід, через середовище, через напругу, через звичку тримати більше, ніж могла витримати.
І саме тому перехід до достатку для мене – не про позитивне мислення. Це про внутрішню опору.
Про момент, коли ти вже не живеш із фоновим відчуттям: “треба ще трохи потерпіти”.
І поступово починаєш відчувати:
- я можу довіряти собі
- я бачу можливості
- я можу приймати рішення спокійніше
- я можу будувати справу з більшою ясністю
- я можу рости без внутрішньої війни з собою
У своїй коучинговій роботі з жінками-лідерками й підприємицями я часто бачу: коли повертається внутрішня опора — змінюється не лише стан.
Змінюється якість рішень, стає легше відпускати зайве, легше говорити “так” тому, що твоє. І легше будувати життя та справу не зі страху, а з більшої ясності й контакту з собою.
Якщо читаєш цей текст і відчуваєш: “це дуже про мене зараз” — можеш забронювати первинну консультацію за цим посиланням, поговоримо про твій запит і як можна його вирішити.
Іноді навіть 1–3 коуч-сесії достатньо, щоб побачити свою ситуацію ширше, повернути більше внутрішньої ясності й відчути, на що зараз важливо спертись.
А далі вже народжується твій наступний крок.
З любов’ю, Ольга Рябушенко
Як можемо працювати разом:
🌿 Індивідуальний коучинг
🌿 Програма «Хто ти? Куди йдеш? Навіщо?»
🌿 Коучинг в Карпатах
🌿 слухай подкаст Ти – головний проєкт, Zadovolena, читай блог