Вереснева зустріч Morning Magic виявилася справді чарівною. Валерія Іонан своїм ніжним голосом розповідала про подорожі на військові бази НАТО, три боксерські поєдинки, вивчення китайської мови та системні планірки у Quadrate 28. І через ці історії Всесвіт нагадав нам, що лише дисципліна та режим розкривають внутрішній потенціал, а прокрастинація залишає присмак жалю від нереалізованих можливостей.
В інтерв’ю — безліч цінних рекомендацій книжок і фільмів, які ви, ймовірно, захочете прочитати та переглянути. А можливо, підете на наступний бій Валерії або на Disrupt HR Kyiv. І зробите правильно!
Ранкові підйоми
Я – жайворонок, і це все пояснює. Мені легко прокидатися рано.
Щоб створити звичку ранніх підйомів, потрібно ставити будильник на 5-ту годину й витримати два тижні. Потім організм звикає.
Усе залежить від внутрішнього бажання та вміння бути дисциплінованим у моменті.
У мене немає ранкових ритуалів. Після сну випиваю склянку води — це просто потреба організму. Якщо в мене немає ранкового тренування, відкриваю комп’ютер і відповідаю на пошту, адже протягом дня на цю рутину зазвичай немає часу.
Про дисципліну
Для багатьох дисципліна некомфортна. Але вона дає чітке розуміння меж, за які не можна виходити. І тільки це допомагає досягати результатів. Щойно дозволяєш собі слабинку – важко повернутися в ритм.
Я вважаю, що у професіонала немає статі. Щоб досягти мети, потрібно однаково працювати і чоловікові, і жінці.
У дитинстві в мене був дуже жорсткий графік. Я професійно займалася плаванням – на деяких дистанціях мала звання КМС. Навчалася у музичній школі. Отримувала президентську стипендію та займала призові місця на олімпіадах з іспанської мови. Щоб цього досягти, треба було багато працювати.
Військова підготовка
У моєї сім’ї не було можливості оплачувати поїздки за кордон, і єдиний шанс — брати участь у конкурсах, де як приз дарували поїздку. Я брала участь у конкурсі з міжнародної безпеки НАТО. Щоб перемогти серед 100 хлопців і 15 дівчат, збирала зброю на полігонах, займалася стрільбою та складала нормативи з фізпідготовки.
4 роки поспіль я вигравала ці змагання. У нагороду отримувала 1,5 літніх місяця в Європі на військових базах НАТО. Нас возили до музеїв, але у 15–16 років військова база була цікавішою.
І там теж був режим — тож я звикала до правил.
Джерела енергії
◉ Спорт. Після навіть найвиснажливішого тренування відчуваю приплив сил. Раніше доводилося змушувати себе. Зараз тренуюся, щоб наповнюватися енергією та вдосконалювати себе.
◉ Цікаві люди. Ті, у кого великі амбіції й круті ідеї, які вони хочуть реалізувати.
◉ Література. Читаю багато. За минулий тиждень прочитала чотири книги (швидкочитанням). Важливі думки підкреслюю ручкою, потім переношу у смартфон чи комп’ютер, щоб сфокусуватися.
Книги, які надихають:
◉ «Наснага. Як побудувати культуру свободи та відповідальності за результат» – Патті МакКорд
◉ «Тонке мистецтво пофігізму». Парадоксальний спосіб жити щасливо» – Марк Менсон
◉ «Все погано». Книга про надію» – Марк Менсон (ситуація, коли твої думки хтось формулює краще за тебе, і це приносить задоволення)
◉ «Радикально краще». Як перетворити компанію, здійснити переворот в галузі й змінити себе» — Вільям Тейлор (про те, як досвід з інших сфер застосовувати у власному бізнесі).
Про бокс
Про бокс можу говорити вічно. Це моя любов. Але не з першого разу. Бокс визнано найскладнішим видом спорту за 7 різними критеріями. На другому місці – хокей, на третьому – американський футбол.
Я називаю бокс «швидкими шахами». Потрібно миттєво зрозуміти стратегію суперника й вирішити, що робити, щоб захиститися, пропустити мінімум ударів і завдати свої. У тебе обмежений час, але 2 хвилини в рингу тягнуться вічність.
Для мене бокс – це відключення потоку думок. У рингу фізично неможливо думати про щось інше. Якщо відволіктися – суперник миттєво поверне в момент «тут і зараз». Потрібна повна концентрація. У плаванні чи бігу цього немає.
Так страшно, як перед першим боєм, мені ще ніколи не було. Суперниця була досвідченішою і важчою на 5 кг. Я сказала собі: «Неважливо, хто вона. Важливо – хто ти».
Перший бій не приніс жодного задоволення. Третій був найцікавіший – я побачила свій прогрес. Наприкінці жовтня буду боксувати на кубку України.
Якщо не боїтеся експериментів – подивіться індійський фільм «Дангал», знятий на основі реальних подій. Він про те, що все можливо, про дисципліну й про те, чому не варто здаватися.
Про невдачі
Мені ще важко переносити невдачі. Але я активно над цим працюю. Є різні їхні типи. Якщо це проєктна невдача – вона мене не хвилює, бо я знаю, як її виправити.
Але є й інші – коли доводиться шукати підтримку в оточенні.
У квітні з компанії пішов партнер. Його відхід був неетичним і некрасивим. Це довго виснажувало мене, я шукала приклади подібних історій у інших людей. Виявилося, що багато хто переживав таке. І від цього ставало легше.
Зрештою, я отримала цінний урок: може статися все, що завгодно – і це потрібно навчитися приймати.
Яку рису в людях цінуєш найбільше?
– Чесність.
Яке твоє найяскравіше враження з подорожі до Чилі?
Хтось любить Азію, хтось – Африку. Я люблю Латинську Америку. Там неймовірний дух свободи.
Я планувала подорожувати країною, але приїхавши до Вальпараїсо, залишилася там на цілий місяць.
Вальпараїсо – об’єкт спадщини ЮНЕСКО. Місто на пагорбах, рівна дорога тільки в аеропорту. Це місто художників і поетів — усі стіни вкриті розписами.
Хто тебе сьогодні надихає і чому?
Не можу виділити конкретних людей. Надихають історії тих, хто пробивався.
Надихають сильні жінки, які багато чого досягли та вільні від суспільної думки.
Яке позитивне переконання дає тобі сили рухатися вперед?
– Усе можливо. Абсолютно все.
Що таке Disrupt HR?
Це не чергова конференція. Це подія, яка допомагає знаходити нові інструменти й сенси у роботі з людьми.
Формат: 14 спікерів, 5 хвилин на виступ і 20 слайдів.
За 5 хвилин можна передати більше змісту, ніж за 40-хвилинну лекцію.
Над організацією працює команда професійних менеджерів, які створюють максимально комфортні умови для учасників.